Сараєво

Сараєво – столиця Боснії і Герцеговини, індустріальний і культурний центр країни. Місто розташоване в сараєвській долині, посередині Дінарських Альп, на березі річки Міляцка. Ландшафт міста має горбистий характер, про що свідчать численні круто похилі вулиці та житлові споруди, розташовані на схилах пагорбів.

Місто було засноване в 1263 році і отримало назву «Bosnovar» (по-сербськи Врхбосна). У 1429-1878 рр. перебувало у складі Османської імперії, було перейменоване в Босна-Сарай, а потім – в Сарай-Ова. У 1850 в місто була перенесена резиденція намісника султана. У 1878-1918 перебувало у складі Австро-Угорщини. 28 червня 1914 відбулася знаменита Сараєвське вбивство – був убитий спадкоємець австрійського престолу ерцгерцог Франц Фердинанд, що послужило приводом для початку Першої світової війни.

У 1992-1995 роках під час громадянської війни в Боснії місто було обложене силами боснійських сербів. Облога Сараєво широко висвітлювалася міжнародними засобами масової інформації та стала однією з найзначніших подій війни.

Незважаючи на трирічну облогу, Сараєво зміг ще раз повстати з попелу, але до сих пір на його вулицях і площах видно наочні сліди війни, а багато будинків так і не були поновлені.

Дивом збереглися дві православні церкви – стара церква Святих Михайла і Гавриїла (імовірно 1478-1539 рр.) і соборна церква Святої Богородиці (1863-1868 рр.), 4 католицькі церкви, в тому числі духовний центр боснійських католиків – Кафедральний собор (XVIII ст), 3 синагоги, в тому числі Стара синагога (1566-1581 рр.), в якій нині розміщується Єврейський музей зі знаменитим “кодексом Хагада”, а також Ратуша (1896 р) в мавританському стилі і Палац обласного управління.

Але домінують в міському пейзажі колоритні мусульманські споруди, більшість з яких вважається шедеврами османської архітектури – мечеть “Царева-Джамія” (XVI в), найбільша в країні “Бегова-Джамія” (XV ст.), Алі-Паша-Джамія (1560 -1561 рр.) і ще близько сотні мечетей, медресе Курсумлі (1 537 р.) з бібліотекою, що налічує сьогодні близько 50 тисяч рукописів і книг, вежа Барчаршія (XV ст.), торговий центр Бруса-Безістан, старий караван-сарай (XV ст.) на Моріка-Хан, турецька фортеця з 12 вежами на скелястому виступі, і безліч торгових будівель турецької епохи.

Через річку Мілячку перекинутий однопрогоновий “Козій Міст”, що є однією з найдавніших пам’яток міста. “Латинський міст” через все ту ж Мілячку, де член організації “Млада Босна” Гаврило Принцип убив ерцгерцога Франца Фердинанда, вважається ще однією визначною пам’яткою міста – сьогодні поруч з ним знаходиться музей Принципа.

Ринок Чарши і торгова площа Бар-Чарши, що представляють собою цілий район в старій частині міста, розсічений вузькими вуличками і провулками, буквально засіяними лавками і магазинчиками – справжня Мекка для туристів. На вузьких вуличках розташовано безліч кафе, сувенірних і ювелірних крамниць, а також затишних кондитерських – “посластічарні”. Вінчає ж весь цей ринок знаменита Голубина площа, дійсно вподобана сотнями голубів. Недалеко розташована торгова площа Газі-Хосров-Бег, де також безліч крамниць всіх мастей, і торгова площа Бруса, яка колись була однією з великих станцій Великого шовкового шляху.