Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці – пам’ятка історії та культури у Львові. Знаходиться на вул. Вірменській, 7-13.
Ансамбль вірменської церкви розташований на території історичного Львова, в тій його частині, де селилися вірмени. Собор є архітектурним центром комплексу, навколо якого групуються інші споруди, утворюючи три невеликих замкнутих дворики.
Будівництво собору розпочалося в 1363 р. Одна з найдавніших пам’яток Львова, побудована архітектором Дорінгом (Доре, Дорко) на кошти вірменських купців Якова з Кафи (Феодосії) і Паноса з Гайцараца. Багато дослідників припускають, що в будівництві брали участь вірменські майстри, так як пам’ятник має багато спільних рис із собором в Ані.
За радянських часів Вірменський собор у зв’язку з ліквідацією Львівського вірмено-католицького архієпископства був закритий. У соборі спочатку було влаштовано сховище Львівської картинної галереї, а з 1953 року – сховище львівського музею імені В.І. Леніна. У січні 2000 року храм повернули громаді вірменської апостольської церкви. 6 січня 2001 відбулося перше після довгої перерви богослужіння у Вірменському соборі.
Ансамбль Вірменського собору – унікальний пам’ятник вірменської середньовічної архітектури в Україні. В ансамбль храму входять ще кілька архітектурних шедеврів:
- вежа-дзвіниця над входом у двір, яку вибудував архітектор Петро Красовський в 1571 році; повернута вірменській громаді рішенням Львівської міськради в грудні 2000 року.
- декоративна колона з фігурою Святого Христофора (1726 рік), яка стоїть на подвір’ї;
- будівля колишнього вірменського банку (XVІІ століття);
- палац вірменських архієпископів (XVII – XVIII століття, в даний час не належить вірменській громаді);
- будівля колишнього монастиря вірменських бенедиктинок (XVІІ століття).
Монастирський дворик у північної стіни собору із протилежної сторони обмежує будинок монастиря вірменських бенедиктинок, побудований в 1682. Перед ним в 1881 поставлена статуя роботи Г. Дикаса. Галерея, влаштована за зразком італійських лоджій, служить переходом з монастиря в собор, її нижній ярус – відкритий, арковий, верхній – закритий. У стіну вмуровані два рельєфи (XVI – початку XVII століття) з місцевого вапняку. Східний дворик пов’язують з монастирським барочні ворота (1671). Він називається христофоровим, і в центрі його височіє пам’ятна колона Святого Христофора (XVIII століття). З усіх боків дворик замкнутий будівлями колишнього вірменського банку (XVII ст.), Архієпископського палацу (кінець XVIII століття), дзвіницею (XVI-XVIII століття), апсидами собору. Наскрізний прохід з’єднує східний дворик з вул. Лесі Українки. На арці воріт дата «1779 рік» – час відновлення будинків після пожежі 1773 р. Південний дворик з’єднаний зі східним воротами з бароковим фронтоном (1877 г.), відділений від вулиці Вірменської огорожею з металевими гратами. У ніші огорожі з вулиці поміщена статуя з датою «1664» – характерний зразок львівської скульптури другої половини XVII століття, на думку деяких дослідників належить різцю львівського майстра Мельхіора Ерлемберга. Уздовж південної стіни собору тягнеться відкрита аркада-галерея, побудована в 1437 р. Біля глухої стіни будинку встановлений дерев’яний горельєф «Голгофа» (XVIII століття).
Простора середня частина собору після реконструкції 1908-1927 років зазнала значних змін. У малюнку нової дерев’яної стелі архітектор Ф.Мовчінскій використовував модернізовані вірменські і орієнтальні мотиви, а художник Я. Розен виконав сповнені метафізичного змісту картини і орнаментальні розписи стін і вітражів. Я.Розен пішов шляхом синтезу вірмено-візантійської традиції із західноєвропейськими тенденціями сучасного йому мистецтва у формі об’єднання експресивних засобів вираження з пізньосецесіонною стилізацією. Особливо вдалися художнику, на думку сучасників, «Таємна вечеря», «Розп’яття» і «Поховання Святого Оділона».
18 травня 2003 собор освятив патріарх-католікос всіх вірмен Гарегін II. Після того як глава Львівської обласної держадміністрації передав вірменському архієпископу Григорісу ключі від храму, католікос Гарегін ІІ здійснив обряд «відкриття дверей» і освятив собор. На урочистостях були присутні спікер вірменського парламенту Армен Хачатрян, президент Союзу вірмен України Нвер Мхітарян, французький співак вірменського походження Шарль Азнавур із сином, російський актор Армен Джигарханян, посол Вірменії в Україні і посол Вірменії у Франції, архієпископ УПЦ (МП) Августин (Маркевич), глава українського Держкомітету у справах релігій, а також екс-президент України Леонід Кравчук.
Віртуальна прогулка до Вірменського собору
Фото Вірменського собору
Львів: Корисна інформація
Інформація про ЛьвівВизначні місця Львова
Куди сходити в Львові
Фотографії Львова





