Бабин Яр став всесвітньо відомий як місце масових розстрілів, які проводили німці в 1941-1943 роках. Під кулеметними чергами загинули понад 100 тисяч осіб – головним чином євреї, цигани, радянські військовополонені. Українські вчені вважають, що жертв було більше 150 тисяч, причому, дітей до 3 років теж розстрілювали, але не рахували. Тіла убитих складали в величезний яр на північному заході Києва. Врятувалося з Бабиного Яру всього 29 чоловік.
Довгі роки на місці масової кари не з’являлися пам’ятники, після війни про трагічне місце прийнято було мовчати. У березні 1961 року в Києві сталася техногенна катастрофа, яка забрала життя півтора тисяч людей. Ось тоді заговорили про «помсти Бабиного Яру». За 11 років до цього почалися роботи по заливу яру пульпою. Дамбу, всупереч здоровому глузду, зробили не бетонною, а земляною. Дренажні системи не діяли. В результаті величезна хвиля накрила один з районів міста. По ньому трагедія отримала назву Куренівської.
Пам’ятники Бабиного Яру
Перший пам’ятник в Бабиному Яру було встановлено тільки в 1976 році. Багатофігурна композиція з бронзи символізує розстріляних радянських людей і військовополонених солдат. Тоді СРСР жорстко критикували зарубіжні країни за те, що євреїв не згадали особливо. Тільки в 50-ту річницю тут з’явилася «Менора» – пам’ятник розстріляним євреям. До менори веде «Дорога скорботи». Також на території урочища є православний храм і кілька хрестів – в пам’ять православних священиків, німецьких військовополонених. Найбільш вражаючий, мабуть, – пам’ятник знищеним дітям. А ще є пам’ятники розстріляним душевнохворим – їх було 800 чоловік, жертвам Куренівської трагедії.
Віртуальна прогулка до Бабиного яру
Фото Бабиного яру
