Домський собор, Рига. Готелі поруч, фото, відео, як добратися

Ризький Домський собор є символом Риги та однією з головних визначних пам’яток міста. Датою заснування собору вважається 25 липня 1211 р. – це день Святого Якоба. Засновником Домського собору став Ризький єпископ Альбрехт фон Буксгевден. Майданчик, обраний єпископом для зведення храму, знаходився далеко за межами подвір’я. Альберт вирішив збудувати собор на місці згорілого роком раніше, під час набігу чужинців, рибальського селища.

На церемонію освячення місця для будівництва нового храму зібралося все вище духовенство. Собор святої Марії, а саме на її честь єпископ вирішив назвати храм, що будується, повинен був вражати всіх розкішшю і пишнотою. Саме їй були присвячені завойовані Альбертом землі, включаючи саму Ригу.

У зведенні храму брали участь усі знамениті ризькі будівельники, храм відрізнявся своєю красою та розмірами, таких споруд до того часу в місті не було. Високі стелі підтримувалися масивними колонами, склепіння та віконні ніші мали напівкруглу форму. А товсті стіни храму здатні були вберегти будинок під час будь-якої облоги.

Керували будівництвом собору найвідоміші зарубіжні майстри, запрошені з Голландії та Німеччини. Єпископ не шкодував грошей на своє дітище, проте йому не вдалося дожити до моменту завершення будівництва собору. Його прах був упокоєний у недобудованому храмі, а собору належало пережити ще багато змін.

Поряд із самим Домським собором незабаром був зведений і монастир, призначений для сановників єпископа. Усі будівлі – це єдиний ансамбль, обрамлений галереєю, зверненою у двір. Спочатку, під час розквіту монастиря, галерея використовувалася для ритуальних заходів. Пізніше було побудовано Домський капітул, який служив для зборів церковних сановників.

Згодом церква неодноразово перебудовувалась і зазнавала змін. Поступово романський стиль розбавлявся іншими архітектурними напрямками. За свої роки існування Домський Собор неодноразово зазнавав руйнувань та нападів. У роки Реформації (1524 р) собор зазнав розгрому, з найбагатшого раніше внутрішнього оздоблення майже нічого не збереглося.

Особливо сильно Домський собор постраждав під час пожежі 1547 року, яка практично повністю знищила те, що вдалося зберегти після Реформації. Страждала церква не лише від вогню, а й від води. Так, Домський собор не раз страждав від весняних вод Даугави, бували часи, коли рівень води, яка затоплювала храм, досягав людського росту. Шпіль вежі Домського собору набув свого нинішнього вигляду лише у 1776 році, його чотири рази реконструювали, тому що також чотири рази його руйнували влучення блискавки.

Протягом 17-18 століть були облагороджені епітафіями поховання покійних, які перебувають під підлогою храму. В 19 столітті храм збагатився вітражами, у яких відбиті були значні моменти у житті собору. Наприкінці 19 століття було встановлено новий орган замість старого, який діяв з кінця XVI століття. Орган, який досі вражає своїм звучанням, є справжньою пам’яткою Домського собору. Його висота становить 25 метрів. У період свого будівництва цей орган був найбільшим у світі.

За багато років суттєво виріс культурний шар навколо собору, оскільки собор непорушно стояв усі ці роки, а навколо нього постійно зникали і знову виникали нові поселення. Тепер для того, щоб потрапити всередину церкви потрібно спускатися сходами вниз, а раніше доводилося підніматися вгору, та час не стоїть на місці. Сама Домська церква була реставрована в 1959 – 1962 роках, в ній був відтворений інтер’єр саме таким, яким був понад чотириста років тому, і так само під його склепіннями звучить орган. Сьогодні в монастирських корпусах розташований Музей історії Риги та Музей мореплавства.