Монастирський острів

Монастирський острів у Дніпропетровську є одним із найкрасивіших місць міста, яке просякнуте духом пригод та романтики. Територіально острів є частиною парку культури та відпочинку імені Шевченка і є мілиною на річці Дніпро. Перша письмова згадка про цей острів датується 1880 роком.

З островом пов’язано безліч захоплюючих та містичних історій. Так, наприклад, у Житії св. Феодосія цей острів згадується як місце, де мешкав і проповідував сам Андрій Первозванний. І первісна назва острова – “Монастирський” була пов’язана з тим, що на острові діяв монастир, в якому перебувала певний час княгиня Ольга.

Під час Західного походу Батия монастир, як і багато поселень в окрузі були буквально знесені з землі. І до 1765 року цими місцями ніхто не цікавився, тут іноді тільки будували свої хатини сезонні рибалки. Під час заснування та будівництва Катеринослава (зараз Дніпро) острів викликав інтерес князя Потьомкіна, який керував забудовою міста. Він планував розмістити на острові університет і з’єднати його з рештою міста за допомогою зведеного мосту. Також тут планувалося зробити парк для піших прогулянок. Однак ці плани так і залишилися лише планами.

З того часу острів змінював свій вигляд, переходив до рук різних господарів, поки у XX столітті на острові не збудували опору для залізничного мосту. Тоді ж було ухвалено рішення про приєднання острова до парку культури та відпочинку Шевченка та його зробили чудовим місцем для відпочинку. На ньому було збудовано пам’ятник великому Кобзарю, до речі, найбільший в Україні. А 1999 року зведено православний храм, куди сьогодні приходять тисячі парафіян.

Фото Монастирського острова