Водонапірна вежа

Головною пам’яткою міста Житомира, а також його візитівкою є водонапірна вежа, що знаходиться на Пушкінській, 24.

Башта на Петрівській горі була зведена та прийнята в експлуатацію у листопаді 1898 року разом із закладкою першого у місті водопроводу. Проект на будівництво був розроблений житомирськими інженерами-архітекторами М. А. Лібровичем та А. К. Еншем.

Своєю формою водонапірна вежа нагадує витягнутий восьмикутник. Вона побудована з цегли і має загальну висоту – 31 м. На її вершині (на висоті 20 м), у надбудові, посиленій характерними чотирма кутовими та шістьма проміжними контрфорсами, було встановлено два металеві водяні баки, ємністю по 100 куб. м води. Вінчає споруду купольний дах, у якому знаходилося невелике приміщення для пожежного спостерігача. На той час водонапірна вежа одночасно виконувала три важливі для міста функції: перша – акумулятора води, друга – регулятора тиску води, третя – пожежної каланчі.

Під час будівництва водонапірна вежа трохи відхилилася від осі, тому місцеві жителі часто називали її «пізанською». Підрядники П. Држевецький та Єжиоранський гарантували Міській Управі, що вежа простоїть не менше 5 років. Але будова вишукано височіє над містом досі.

У період окупації Житомира фашисти використали вежу як наглядовий пункт протиповітряної оборони. В 1965 водонапірна вежа, у зв’язку з введенням в експлуатацію нового комплексу «Водоканалу», припинила виконувати свою головну функцію. Через деякий час вона була капітально реконструйована, після чого стала вежею-кафе.

1996 року Житомирська водонапірна вежа набула статусу пам’ятника архітектури місцевого значення.

Віртуальна прогулка до Водонапірної вежі

Фото Водонапірної вежі