Братислава

Братислава – найбільше місто Словаччини, яке мальовничо розкинулося на відрогах Карпатських гір і на берегах величного Дунаю, знаходиться в самому серці Європи – всього 16 км відокремлюють Братиславу від австрійського кордону, 50 км від Відня і 160 км від Будапешта.

Братислава – наймолодша столиця Європи, проте історія її налічує понад тисячу років. Вона тричі ставала столицею: у 1291 році отримала привілеї королівського міста, пізніше майже 250 років Братислава була столицею могутнього угорського королівства, місцем коронації королів та імператорів Австро-Угорщини, у 1968 році стала столицею Словацької Республіки. У 1805 році Наполеон підписав тут мирну угоду з Францем I. Ще двічі тут були підписані мирні договори, за що в 1986 Братислава отримала титул “Місто миру”.

Взагалі, як і в усіх інших містах, у Братиславі найкрасивіша стара частина. Ви відчуєте особливу атмосферу чистих, доглянутих вуличок, оточених старовинними будинками, зможете в спекотний день відпочити десь у тіні дерев, під дзюрчання фонтану. У цій частині міста багато старовинних каплиць, різних маленьких музеїв… Все це виглядало б досить сіро і похмуро, якби не така велика кількість яскравих, радісних квітів, які, здається, вдихають життя в ці солідні будівлі, які вже не одне століття прожили. До речі, ця любов до квітів видно всюди: вони ростуть на клумбах, звисають з балконів і підвіконь, створюють живоплоти в кафе… Навіть нові багатоповерхові райони Братислави здаються не такими одноманітними і нудними все через ті ж кольори.

Домінантою міста та його історичним ядром є Братиславський Град, збудований у Х столітті. Він був місцем дії багатьох найважливіших подій історії країни. Більшість замку добудовано з ініціативи Сигізмунда Люксембурзького в 30-ті роки XV століття. Він включив оборонні вежі, що існували з XIII століття, в нові будівлі. У той же період з’явилися відкритий внутрішній двір та південно-східні Сигізмундові ворота. Реконструкція готичного замку на кшталт ренесансної королівської резиденції розпочалася в 50-ті роки XVI століття і закінчилася 1572 року. Між 1635 та 1649 роками над усім палацом надбудовується третій поверх, та встановлюються оглядові вежі, що надає фасадам однакового оформлення. У такому вигляді замок і зберігся донині. Часом справді яскравого життя у замку можна назвати час правління Марії Терезії (1740-1780). Вона присвоїла свому зятю Альберту Тренчинському титул угорського віце-короля і надала резиденцію в замку. Відвідуючи замок, імператриця пристосовувала його до звичаїв вищого світу, вкладала великі суми у розбудову та оздоблення палацу. Було збудовано пишний вестибюль, манежі, зал для гри в м’яч, казарми сторожі, квартири для чиновників та прислуги. Після смерті імператриці Йозеф II відвіз коронні коштовності та колекцію творів мистецтва Альберта у Відень. Замок перейшов у відання богословської семінарії – зали були перетворені на навчальні кімнати та спальні, флігелі стали сараями та стайнями. Поступово замок занепадав. Семінарію змінила казарма для австрійських солдатів.

В 1809 армія Наполеона обстрілювала місто з правого берега Дунаю. Наполеон особисто відвідав тоді околиці Братислави, розташовані на лівому березі річки. А в 1811 році величезна пожежа, чи з недогляду, чи спеціально влаштована наполеонівськими вояками, зруйнувала весь комплекс Братиславської фортеці. І протягом 150 років над Братиславою височіли лише її руїни. Реконструкція замку тривала з 1958 до 1968 року. 1968 року Братиславський замок став місцем засідань Словацького Парламенту, 1993 року Парламент переїхав до сусідньої будівлі, а замок став частиною Словацького Національного музею.