Республіка Куба – острівна держава на півночі Карибського моря. Куба займає територію однойменного острова в складі Великих Антильських островів, острова Молоді і безлічі більш дрібних островів.
Рельєф Куби переважно рівнинний. Пагорби і гори займають близько третини території. Найвищий гірський масив Сьєрра-Маестра простягнувся вздовж південно-східного узбережжя на 250 км. Його найвища точка – пік Туркино (1974 м). Приблизно 2/3 всієї площі Куби займають злегка горбисті рівнини.
Площа: 109884 км2
Мова: іспанська
Історія
Заселення острова Куба сталося досить пізно, близько чотирьох тисяч років тому. До моменту приходу європейців індіанці все ще перебували на стадії первіснообщинного ладу і не прагнули чинити опір маленькому загону Христофора Колумба, який висадився в жовтні 1492 року в одній з бухт острова. У XVI столітті колонізована Іспанією. Іспанські завойовники знищили більшу частину корінного населення індіанців і ввезли з Африки рабів для роботи на плантаціях (рабство зберігалося до 1886 р.).
У 1902 році Куба була проголошена незалежною республікою, однак фактично вона перетворилася в напівколонію США, які не раз в 1906-1922 роках вдавалися до окупації.
В середині 50-х років на Кубі розгорнулася боротьба проти режиму Ф. Батісти. 1 січня 1959 Батіста був змушений тікати з Куби. Кубинське керівництво на чолі з Ф. Кастро поступово стало орієнтуватися на СРСР, який надавав Кубі економічну допомогу.
Непримиренна позиція керівництва Куби щодо США в умовах “холодної війни” (в 1961 р. США розірвали дипломатичні відносини з Кубою, в 1962 Куба виключена з Організації американських держав) привела до втягування Куби в т.з. карибську кризу (жовтень 1962), викликану розміщенням на Кубі радянських ракет.
У 1975 році на першому з’їзді Компартії Куби країна була проголошена соціалістичною державою з однопартійним режимом. З початку 1990-х років економічні труднощі на Кубі різко загострилися.





