Бачковський монастир

Бачковський монастир розташований в 29 км від Пловдива і за своїми масштабами, архітектурним, художнім і культурнм значенням рівняється зі знаменитим Рильським монастирем. Святу обитель заклали в 1083 році візантійський полководець грузинського походження Григорій Бакуріані і його брат Абаза. Спочатку в монастирі були тільки ченці-грузини. Але з 1344 року, коли до влади прийшов цар Іван-Олександр, тут з’явилися і ченці-болгари. Бачковський монастир володів великими земельними угіддями і був дуже багатий. Турки зруйнували монастир, але до кінця XVI століття він був відновлений.

Найдавніша будівля на території монастиря – церква-усипальниця ( “кістниця”), побудована близько 1083 року. Це рідкісний зразок грузинського зодчества. Будівля зовні прикрашена декоративною аркатурой. Церква знаменита своїми фресками XI і XIV століть. Відоме ім’я автора більш древніх розписів – зберігся напис грецькою “Розписаний цей храм від верху до низу рукою Іоанна Зографа Іверопулеца”. У більш пізніх розписах відчувається вплив Тирновського малярського осередку.

В ансамбль монастиря входять Успенський собор, трапезна і церкви Св. Архангела і Трійці; всі ці будівлі датуються початком XVII століття. А церква Св. Миколая була побудована набагато пізніше – в 1841 році. Її розписав художник Захарій Зограф.

Особливий інтерес представляють фрески в трапезній монастиря. Тут зображені грецькі філософи Сократ, Діоген, Аристотель, Софокл і ін. У православній філософії ці філософи вважаються язичниками і зображення їх зустрічаються дуже рідко.

У музеї при монастирі зберігаються численні дари, пожертвування обителі в різний час.

Віртуальна прогулка до Бачковського монастиря

Фото Бачковського монастиря