Даугавгривська фортеця, Рига. Готелі поруч, фото, відео, як добратися

Даугавгривська фортеця знаходиться у Ризі у гирлі Західної Двіни (Даугави). Історія фортеці налічує понад 4 століття. За часів шведсько-польської війни (початок 17 ст) шведи збудували тут перші укріплення. Побудоване у 1608 році укріплення за своєю конфігурацією нагадувало зірку. Протягом усього 17 століття шведи зміцнювали та розбудовували оборонні споруди.

У 1710 році укріплення складалося з шести секторів з водяними ровами, кам’яними ескарпами та критими ходами. У фортеці розташовувалися казарми та порохові льохи. Після закінчення Північної війни (1700-1721 рр.) фортеця неодноразово розширювалася та розбудовувалася. Поряд із Даугавгривською фортецею було утворено поселення. У ті часи фортеця використовувалася як в’язниця у Російській імперії. Так. Наприклад, тут був увязнений скинутий імператор Іван 4-й та його батьки.

За правління імператриці Катерини II була побудована потужна фортеця, пристосована під військову техніку того часу. У той період Даугавгривська фортеця була однією з найсильніших російських фортець. Починаючи з 1860 року фортеця стала називатися Дюнамюнде, а 1893 року її перейменували на Усть-Двінськ. У середині 19 століття до фортеці була підведена телеграфна лінія, яка була першою не тільки в Росії, а й у всій північно-східній Європі.

Між фортецею та морем облаштували великий зимовий порт, свого часу, у ньому «зимували» десятки і навіть сотні вітрильних суден. Ближче до кінця 18 століття було збудовано хвилелом. У 1863 був зведений чавунний маяк, висота якого становила трохи більше 30 метрів. У період Першої Світової війни маяк зруйнований, новий побудували в 1921 році, його висота становила 33,5 метра. В 1873 до фортеці була прокладена залізниця, що з’єднує Ризький вокзал і зимовий порт.

У 1904 року фортецю знову перебудували, в період із 1914 по 1916 рр. здійснили значне посилення фортеці, причому, переважно, укріплень, напрвлених у море. На початку вересня 1917 року російські війська залишили фортецю, яка після цього переходила з одних рук до інших. У період незалежності Латвії, у Даугавгривській фортеці розташовувався армійський табір, за часів радянської влади тут був секретний військовий об’єкт. У пострадянські часи, незважаючи на те, що фортеця належала Латвійській армії, тут господарювали комерційні фірми.