Фортеця святої Єлисавети

Фортеця Святої Єлисавети не випадково посідає почесне місце серед унікальних споруд України. Це єдина земляна споруда у східній Європі, що майже повністю збереглася до наших днів. Фортеця як військовий об’єкт була ліквідована два століття тому. Зараз вона занесена до списку пам’яток фортифікаційного мистецтва 18 століття. Названа фортеця була на честь святої Єлисавети – покровительки російської імператриці Єлизавети.

Разом із зовнішніми укріпленнями мала периметр близько 6 верст ≈ 6,3 км. і форму гексагону – правильного шестикутника. Свого часу Єлизаветинська фортеця служила головним поселенням Новослобідського козацького полку і була однією з основ впливу Росії в регіоні: протягом 11 років, починаючи з 1753 року, саме в цій фортеці знаходилося російське командування на півдні України. Також тут із 1756 року працювала слідча комісія у справах гайдамаків. У роки російсько-турецького військового конфлікту 68-74 рр. 18 століття, коли татари вторглися за межі Єлисаветградської провінції, гарнізоном зміцнення була не тільки вдало витримана облога, а й турецько-татарське військо було відбито від сусідніх селищ.

Починаючи з 1775 року, фортеця втрачає свою оборонну значимість. Через дев’ять років звідси була вивезена до Херсона вся артилерія, і фортеця перетворюється на однойменне місто – Єлисаветград. Оборонні фортечні споруди називалися іменами святих чи на честь християнських свят: головні ворота фортеці – Троїцькі, ворота до центру міста – Пречистенські, ворота на провулок Кріпосної – Всесвятські; бастіони Катерининський, Петровський, Олексіївський, Андріївський, Олександрівський, Михайлівський, Печерський. І це не дивно, у той кривавий, важкий час підтримка небесних покровителів була дуже актуальною.

Віртуальна прогулка до Фортеці святої Єлисавети

Фото Фортеці святої Єлисавети