Кафедральний собор Різдва Христова, Рига. Готелі поруч, фото, відео, як добратися

Кафедральний собор Різдва Христова знаходиться у центрі Риги і є найбільшим православним храмом міста. Ідея спорудження нового кафедрального собору у місті виникла у 1872 році. Після проведення конкурсу для будівництва храму, який би зміг вмістити 2000 людей, наприкінці 1875 року було затверджено проект Р.К. Флуга.

Закладку нового собору звершив ризький єпископ Серафим у травні 1876 року. Керував будівництвом архітектор Н.В. Чагін. Згідно з проектом, храм має бути 5-купольним, причому куполи значно перевищували висоту будівель. Спочатку, в цьому храмі дзвіниця не планувалася, проте, ближче до закінчення будівництва імператор Олександр III подарував собору 12 дзвонів, відлитих на заводі московського купця Н. Д. Фінландського відомим майстром того часу К. Верьовкіним. Для дзвонів було виконано проект дзвіниці, збудованої у тому ж стилі, що й храм. Дзвінниця чудово вписалася в первісний план храму, поєднуючись із собором за стилем та композицією. Дзвінниця з’єднувалася із собором критим переходом.

Прикраса храму всередині полягала в основному в орнаментальному розписі, виконаному у «візантійському стилі», доповненому шрифтовими композиціями в арках. Ікони писалися в Академії мистецтв такими відомими митцями, як Ф.С. Журавльов, К.Б. Веніг, А.І. Корзухін, В.П. Верещагін. Начиння було замовлено на фабриках І.А. Жевержеєва, І.П. Хлєбнікова, та ін.

Будівництво храму завершилося в 1883 році, наступного року Ризький кафедральний собор Різдва Христового оточили ажурною огорожею та розбили сквер на внутрішній території. Освячення собору відбулося 28 квітня 1884 року. А через три дні в суботу над містом вперше пролунав дзвін усіх 12 дзвонів. Досить швидко храм перетворюється на загальновизнаний духовний центр, як латвійської столиці, так і усього краю. Є відомості, що восени 1894 року тут звершував богослужіння Іоанн Кронштадтський, який нині зарахований до лику святих.

В 1918 р. Ризьке самоврядування закрило храм, богослужіння були заборонені. Коли Кафедральний собор Різдва Христового, на запрошення Вселатвійського собору православних парафій, відвідав архієпископ Іван Поммер, він застав храм у катастрофічному стані. Скло було вибито, дзвонів не було, іконостаси перерізані та звалені в купу, розпис зруйнований, розп’яття викинуто на сміття.

Почався важкий шлях відновлення храму. Архієпископ Іоанн для того, щоб запобігти подальшій руйнації собору, і, по можливості, зібрати і упорядкувати те, що залишилося, оселився в підвалі храму. Поступово ціною нелегкої боротьби, і за допомогою рижан і росіян, почалося відновлення храму. Спочатку на кожне богослужіння був потрібен дозвіл влади. Щоденні служби, що проводяться церковнослов’янською та латиською мовами, розпочалися з Різдва 1922 року. До середини 30-х років. храм знову стає духовним центром Риги, розпис було оновлено, велася боротьба з повернення колишнього майна собору. Нову хвилю руйнувань принесла Друга світова війна, після якої собор знову поступово відновлювався, стаючи духовним центром міста.

За розпорядженням Ради Міністрів 5 жовтня 1963 року Собор Різдва Христового був закритий. Від собору залишилися лише стіни, решта було або зруйновано, або розтягнуто. У 1962 році будівлю колишнього собору перетворюють на планетарій.

Тільки в липні 1991 року почався складний шлях до ось уже третього воскресіння та відновлення собору. Перше богослужіння в нелегких умовах звершив Високопреосвященніший Владика Олександр 6 січня 1992 року. З цього часу служби стали проводитися регулярно, і так само день за днем велися ремонтно-відновлювальні роботи. Зараз храм покритий чудовим розписом, зроблено новий дах, куполи покриті міддю, хоча зробити ще доведеться багато. Сім’ями благодійників Володимира Івановича Малишкова та Ігоря Володимировича Малишкова пожертвовано чудовий іконостас.

Сьогодні «тричі воскреслий», як його називають у народі, Ризький Кафедральний собор Різдва Христового займає гідне місце у культурному та духовному житті столиці Латвії.