Києво-Печерська лавра – найдавніша і одна з головних православних святинь, унікальний монастирський комплекс, аналогів якому більше немає в світі. Це перший монастир на території Київської Русі, тут збереглися практично в первозданному вигляді храми, зведені ще в 11 столітті.
По суті, Києво-Печерська лавра – це справжнє містечко в серці Києва, тут знаходиться чотирнадцять православних храмів, чоловічий монастир, сім музеїв, одна з перших на Русі друкарень і т. д. Лавра перекладається з грецької як «вулиця», такої назви удостоювалися далеко не всі монастирі, і говорило вона про масштаб і величність.
Поступово Церква Успіння Пресвятої Богородиці та чернечі келії утворили монастир. У 1688 році монастир отримав статус лаври, тобто монастиря багатолюдного, важливого, що знаходиться під безпосереднім веденням священного синоду. Намісники лаври отримують сан архімандрита.
Багато століть лавра піддавалася набігам і нападам, кілька разів була зруйнована, але її відновлювали знову і знову. Її грабували половці, турки, кримські татари, а пожежею 1718 р були знищені бібліотека монастиря і багато документів.
Головна цінність лаври – мощі преподобних отців і обраних мирян – наприклад, тут з XIV ст. знаходиться усипальниця багатьох княжих і знатних родів, а також могила Петра Аркадійовича Столипіна. Сюди часто привозять відомі і дуже давні чудотворні ікони – наприклад, ікону Успіння Божої Матері.
За радянських часів на території Лаври було організоване Всеукраїнське музейне містечко: тут розмістилася Державна історична бібліотека України (знаходиться тут до теперішнього часу), а також Музей книги, Музей історичних коштовностей і ін. Підчас Другої світової війни Лаврі було завдано великої шкоди, підірваний Успенський собор, розграбовані скарбниці монастиря. Однак до святкування Тисячоліття хрещення Русі та в наступні роки багато було відновлено і відтворено.
Сьогодні лавра поділяється на Верхню і Нижню, до першої відносять наземний історико-культурний комплекс, а Нижня лавра – це нині діючий чоловічий монастир і власне печери, які, в свою чергу, також розрізняють на Ближні (загальна довжина 313 метрів) і Дальні (293 метра). Взагалі ж, за деякими відомостями, ці печери більш великі і мають розгалужену систему підземних ходів, які пролягають під водами Дніпра і навіть з’єднують монастир з монастирями довколишніх міст.
Печери лаври
Але найцінніші скарби лаври знаходяться під землею, на глибині від п’яти до п’ятнадцяти метрів, саме там без малого тисячу років тому оселився засновник монастиря монах Антоній. У підземних печерах розміщуються келії, де монахи проводили своє життя в молитвах за простих людей, а також покояться мощі святих. Серед них особливо слід відзначити три мироточивих голови, миро (або ялин) яких має зцілюючі властивості і допомагає всім, хто приходить в лавру з вірою.
Історія і особливості
Всі храми будувалися на кошти київських князів, які часто бували в лаврі, а деякі з них навіть стриглися в ченці, як то князь чернігівський Святослав Давидович, який став згодом ченцем Святошею. Сюди за благословенням приїжджали такі монархи, як Петро Перший, Катерина Друга, Микола Другий і інші. Саме тут створювався головний літопис Київської Русі – «Повість временних літ».
Життя лаври сьогодні
Сьогодні лавра займає площу близько тридцяти гектарів, свій сучасний вигляд вона набула лише в кінці 18 століття, коли монастир був відновлений після найсильнішої пожежі, саме тоді звели кам’яну стіну, а головний Свято-Успенський собор набув нового фасаду в кращих традиціях українського бароко.
Києво-Печерська лавра включена до Списку Всесвітньої культурно-історичної спадщини ЮНЕСКО. Потрапити сюди можна щодня з 9:30 до 18:00.
Віртуальна прогулка до Києво-Печерської Лаври
Фото Києво-Печерської Лаври
