Медун / Medun

Медун – це місто-фортеця на північному сході від Подгориці, недалеко від селища Кучі. До сьогоднішнього дня збереглися лише руїни цієї колись масштабної споруди. Медун – місце, що являє собою буквально уособлення історії чорногорської нації, яке розповідає про гордий незалежний характер і мужність цього народу. Це справжнісінький музей під відкритим небом.

Фортеця була побудована на вершині пагорба, що дозволяло оглядати околиці на кілька кілометрів вперед, щоб уникнути несподіваного нападу ворогів. Сьогодні ці види служать фоном для туристичних фото.

Думки істориків щодо фортеці сходяться на тому, що побудована вона була ще задовго до першої згадки про неї Тітом Лівієм в своїх історичних працях – близько III століття до нашої ери. У цей період місто населяли іллірійці і називали його Метеон або Мадеон. Фортеця тоді мала зовсім інші обриси і зовнішній вигляд. Єдине, що залишалося незмінним – її призначення. Оборона від нашестя інших недружніх племен (спершу від македонців і римлян, після – від Османської Імперії) – ось головна роль міста-фортеці.

У зв’язку з тим, що містом в різні періоди володіли різні племена, кожен власник намагався внести щось своє в загальний вигляд: фортеця зазнала на собі вплив римських, турецьких і середньовічних поглядів на архітектуру. Проте, найдавніші споруди залишилися недоторканими: сходи, видовбані ще в іллірійський період прямо в скелі, ведуть до Акрополя, що нагорі фортеці. Самі стіни також складені з грубо обтесаних каменів. До іллірійських споруджень відносять також два рови біля стін, що збереглися до наших днів, і кладовище. Призначення цих ровів досі однозначно вченими не було визначено. Існує припущення, що рови створювалися не для оборони міста, а для ритуалів і обрядів, в яких широко використовувалися змії – таким був культ у іллірійців.

До XIX століття місто Медун був заселеним. Будинок і могила письменника і полководця Марко Мілянова збереглися тут. Саме цей громадський діяч бажав зблизити народи Албанії і Чорногорії.

Фото Медуна