Монастир Прасквіца отримав свою назву завдяки невеликому струмку, що протікає поблизу від нього. Вода в ньому пахне персиками («праска» – означає персик). Розташовується церковна споруда в Паштровичах на горі над пляжем Мілочер. Дістатися від узбережжя до монастиря можна по кам’яних сходах. Про появу цих сходів оповідає одна легенда.
Жив чоловік на ім’я Єгор Строганов, у якого була улюблена дочка. Дівчину спокусив юний гульвіса. Дізнавшись про це, батько вбив юнака на дуелі, і сам при цьому постраждав – позбувся однієї руки. Дочка, не захотівши пробачити батька, втекла з рідного дому. Тоді сам Строганов вирішив постригтися в ченці і прийняти обітницю мовчання в стінах чорногорського монастиря. А для того щоб спокутувати свої гріхи і принести користь людям, він почав будувати дорогу, яка вела до монастиря від самого узбережжя.
Через десять років будівництва у Строганова несподівано з’явився добровільний помічник. І тільки на смертному одрі він дізнався про те, що це була його дочка, яка розкаялася. Після смерті батька їй було дозволено залишитися в монастирі, де вона і провела решту свого життя, а після – була похована поряд з ним.
До монастирського комплексу входять дві церкви, присвячені: одна – Св. Трійці, а інша – Св. Миколі. Вважається, що 1413 рік є найбільш вірогідною датою початку будівництва монастиря. Саме тоді була виписана грамота від Государя Зети, Балши III, яка дозволяла будівництво монастиря, зокрема, і церкви Св. Миколи.
Багато історичних даних про цю дивовижну споруду втрачені безповоротно в 1812 р, коли первісна церква Балши і сам монастирський будинок було зруйновано французами.
Церкву Св. Миколи в її теперішньому вигляді почали будувати в 1884 р. Зараз прекрасна огорожа іконостасу, розписана грецьким іконописцем Корфу Ніколою Аспіоті в 1863 році, є головною прикрасою інтер’єру нової будівлі церкви.
У старих келіях монастиря розташовується найцінніша монастирська бібліотека, з фондом понад 5000 книг. Тут же, в старовинних келіях, знаходиться і дивовижний музей, що включає в фонди своїх унікальних експонатів скарбницю, в якій можна побачити багатющу колекцію ікон, старовинної зброї, різних предметів церковного вжитку, рукописних книг і документів. В числі скарбів музею великий інтерес може викликати Євангеліє рукописне, яке було подаровано монастирю російським царем Павлом I в 1798 році. Перлиною скарбниці вважається золотий хрест, який, імовірно, був власністю царя Душана.
Фото Монастиря Прасквіца
