Шведська брама

Шведські ворота є пам’ятником культури, архітектурним комплексом, розташованим у кількох будинках на вулиці Торня у Ризі у Латвії

У 1621 року Рига перебувала під владою Швеції. Шведська окупація тривала до 1711 року. Звичайно, шведське панування залишило помітний слід у ризькій історії. У цей час у місті з’явилися нові будівлі архітектури: Яковлівські казарми або казарми Єкаба та Шведські ворота, які входять нині до найпопулярніших пам’яток Риги.

Петро наказав знищити казарми Єкаба. Пізніше на їхньому місці було збудовано нові. Шведські ворота ж є єдиними з усіх міських воріт, які дійшли до наших днів майже без змін.

Легенда розповідає, що Шведські ворота були зведені наприкінці XVII ст. Один ініціативний та заповзятливий ризький купець вирішив прорубати ворота у своєму будинку №11 по вулиці Торня. У такий спосіб він хотів уникнути сплати мит на товари, які офіційно ввозилися через Пісочні міські ворота. Оскільки ворота були в його будинку, купець вирішив стягувати плату за проїзд через них.

Тим не менш, існує і більш реалістична версія створення Шведської брами. Швидше за все, міською владою було вирішено обладнати проїзд, що закривається, до будівель, що знаходилися на вулиці Торня. Тому й було прорубано нові ворота.

Шведські ворота стали так називатися з двох причин: перш за все їх поява співпала з часом окупації Риги шведами, а друга причина полягає в тому, що найчастіше шведські солдати користувалися цими воротами. Солдат розквартирували в Яковлівських казармах, які були неподалік воріт. Тому Шведські ворота є своєрідним символом епохи правління шведів. На ніч Шведські ворота були замкнені на найпотужніші засуви, а сторожа уважно стежила, щоб жодна жива душа не змогла проникнути через них.

Існує переказ, у якому йдеться про розпал страшної чуми. У цей час місто було «на карантині». Одна юна дівчина спробувала проникнути через Шведську браму, щоб побачитися з коханим. Але сторожам удалося її зловити. З дівчиною обійшлися дуже жорстоко. Вона була замурована в стіну. З тих пір ночами з боку стіни чути страшні плачі та стогін нещасної.

Але не лише ця нещасна дівчина стала заручницею Шведської брами. За іншою легендою, у стіну поруч із воротами було замуровано двоє закоханих: латиська дівчина та шведський офіцер. Їхнє кохання спочатку було приречене. Адже за законами Швеції офіцери могли одружуватися тільки з дівчатами-шведками. Закохані знехтували правилами, за що й поплатилися своїм життям.

Нині ця старовинна легенда дозволяє закоханим перевірити щирість їхніх почуттів. Потрібно пройти крізь Шведську браму разом зі своєю другою половинкою. І якщо їхні почуття так само сильні, як і почуття нещасних закоханих, то опівночі пара почує заповітні «Я люблю тебе!», що долинають зі стіни.

А ще подейкують, що деякий час у квартирі, що розташовувалася над Шведською брамою, жив міський кат. У нього була звичка «попереджати» рижан про страту. Напередодні вночі він завжди клав на вікно червону троянду, і всі мешканці знали про майбутнє криваве дійство.

У 1926 році Товариство архітекторів Латвії орендувало у влади міста будинок зі Шведською брамою, який був перебудований відповідно до його нового призначення. Будівля набула барокового вигляду, що повністю збігається з часом його появи. Інтер’єр будинку (печі з кахлю XVII-XVIII століть, класицистичні та барочні плафони тощо) був облаштований ризьким архітектором та художником А.І.Трофімовим.

В даний час ансамбль Будинку архітекторів включає будинки № 11, № 13 і № 15 біля Шведських воріт. Окрім Латвійської Спілки архітекторів тут розташовується бібліотека, в яку можна вільно потрапити та збагатитися знаннями про історію та культуру країни.

Віртуальна прогулка до Шведської брами

Фото Шведської брами