Сословний театр

Сословний театр в Празі є одним з найстаріших в чеській столиці, хоча спочатку жителям міста він був відомий як театр графа Ностіца. Граф Франц Антон (Франтішек Антонін) Ностіц-Рінек – багата і освічена людина, меценат. Саме йому належить ідея відкриття нового храму Мельпомени в столиці Чехії, і саме він розглядав різні проекти будівлі майбутнього театру. І в підсумку зупинився на проекті в стилі класицизму.

Проект був здійснений в 1783 р, коли театр відкрився для публіки п’єсою знаменитого німецького драматурга Лессінга «Емілія Галотти». На портику будівлі девіз – Patriae et Musis ( «Батьківщині і музам»). Розташована будівля на площі фруктового ринку в Старому місті Праги.

Традиційно в той час п’єси ставили німецькою, а опери – на італійською, проте вже з 1785 стали здійснюватися постановки і сформованою в той період чеською літературною мовою. У перше десятиліття 19 століття такі постановки стали регулярними – щотижневими.

Сословний театр – унікальне у своєму роді місце, оскільки там відбулися прем’єри опер Моцарта «Дон Жуан» і «Милосердя Тита». Цими виставами диригував сам автор, і на сьогоднішній день – це єдиний збережений в первозданному вигляді театр, де виступав геніальний композитор. Так що будівля являє інтерес і як пам’ятник архітектури, і як пам’ятник історії музичної культури.

У 1798 його купили представники Чеського королівства, після чого назва підмостків змінилася на Королівський Сословний театр. Він став осередком західнослов’янської культури. У першій половині 19 століття для нього писали чех Йозеф Каетан Тил і словак Ян Коллар, тут поставили першу в історії Чехії чеську оперу Франтішка Шкроупа і вперше прозвучав зі сцени чеський національний гімн «Де мій дім?»

Поразка революції 1848-1849 загальмувала чеське відродження, уряд Габсбургів вжив заходів, що обмежують свободу національної ідентифікації чехів. Чеська сцена на деякий час прийшла в занепад. У 1862 р театр взагалі перейменували в Королівський провінційний німецький театр, і репертуар його став майже виключно німецьким. Чеська сцена відродилася в 80-і роки 19 століття і вже не тут, а в новому Національному театрі.

Однак Сословному театру все-таки було чим пишатися: тут диригували Карл Марія фон Вебер, Антон Рубінштейн, Густав Малер, грав Нікколо Паганіні, співала Анжеліка Каталані.

З 1920 р, за часів Першої республіки, театру повернули і назву Сословного, і чеський репертуар. Крім того, він був об’єднаний з Національним театром. Після приходу до влади комуністів його знову перейменували, привласнивши ім’я чеського драматурга Йозефа Каетана Тилу, чиї п’єси відіграли велику роль у становленні національного театру.

Оксамитова революція привела до нового набуття театром свого первісного імені – тепер він знову називається Сословним театром.

«Візитною карткою» сучасного Сословного театру є твори Моцарта, широко представлені в репертуарі. Це данина історії театру, і, мабуть, великому чеському режисерові Мілошу Форману, який прославив цей храм Мельпомени, знявши в ньому всі празькі театральні сцени свого прославленого фільму «Амадеус». Шанувальникам драматичного мистецтва теж є що подивитися в Сословному театрі, тут ставиться безліч драматичних творів як чеських, так і зарубіжних авторів.

Адреса: Ovocný trh 1, Praha 1.

Як дістатися: найближча станція метро Můstek. Можна також дістатися на трамваях A, B, 3, 9, 14, 24; 51, 52, 54, 55, 56 і 58 до зупинки Václavské náměstí.

Віртуальна прогулка до Сословного театру

Фото Сословного театру