Свято-Миколаївський жіночий монастир

Час заснування Свято-Миколаївського монастиря невідомий. За усним переказом та згідно з передмовою до хроніки міста Мукачева, монастир був утворений у 11 столітті. Документальні підтвердження його існування відносяться до 14 століття. У Мукачівському літописі є свідчення того, що князь Федір Коратович прибув до Угорської Русі з Поділля влітку 39 року 14 століття на службу до короля Угорщини Кароля I, який передав Мукачівську домінію йому у володіння. На березі річки Латориці, на Чернечій горі князь спорудив церкву з дерева та невелику будівлю для ченців. У березні 60 року 14 століття монастир отримав князівську грамоту, що закріплювала за монастирем два села – Лавки та Бобовище.

Першим ігуменом, що згадується в історичних вихідниках, був Лука. З 91 року 15 століття монастир стає резиденцією православних владик Закарпаття, які об’єднали регіон у Мукачівській єпархії. Справжній монастир був збудований з каменю у 66-72 рр. 18 століття архітектором Дмитром Рацем.

У 62 році 19 століття в монастирі сталася велика пожежа, наслідки якої були усунені лише через три роки. У 20-х рр. минулого століття робота монастиря була реорганізована галицькими ченцями-василіанами. При монастирі збереглася цінна бібліотека, що налічує понад 6 тисяч унікальних фоліантів та рукописів, а також архів. У монастирі зберігається кілька ікон та рака з частинкою мощей Мойсея Угрина та інших угодників Божих.

Віртуальна прогулка до Свято-Миколаївського жіночого монастиря

Фото Свято-Миколаївського жіночого монастиря