У Києві чимало храмів, близьких душі і серцю віруючого. Є серед них і такі, які і більші, і величніші Свято-Введенського монастиря. Але відрізняють монастир від інших обителей одному йому притаманні особливості. У цьому скромному храмі панує спокій. Неухильним дотриманням монастирського і богослужбового статуту обитель заслужила любов віруючих киян і численних паломників.
З давніх-давен віруючі в монастирях шукали і знаходили ідеал духовного благополуччя і приклад мужнього подвигу служіння людям. Безліч паломників приходять в Свято-Введенський монастир, щоб почерпнути молитовне натхнення, зміцнити сили душі для життя за заповідями.
Історія монастиря
Початок монастирю Введення Божої Матері в храм в Києві поклала Матрона Єгорова, багата капітанська вдова. Поставивши перед собою мету – організувати жіночу громаду, Матрона стала скуповувати нерухомість в Печерському районі, зокрема на вулицях Московській і Рибальській, поки не стала власницею всього кварталу. У червні 1877 р Матрона звернулася до Митрополита Київського Філофея з проханням про заснування в межах її маєтку жіночої громади під ім’ям Введенської.
У роки радянської влади монастир продовжував своє існування, хоча ставлення держави до церкви помітно змінювалося. Розквіт антицерковної боротьби припадає на 20 – 30 рр., коли активно знищувалися або закривалися багато храмів. До 1934 в Києві було закрито 67 православних громад, серед них – Свято-Введенський жіночий монастир.
І тільки 23 листопада 1996 послідував Указ Синоду Української Православної церкви про відкриття Свято-Введенського чоловічого монастиря.
Святині монастиря
За порівняно короткий термін свого існування обитель стала берегинею таких святинь, як Чудотворна ікона Божої Матері «Призри на смирення», що прославилася чудесним відбитком на склі і численними зціленнями, Тихвінська ікона Божої Матері, яка дивним чином вибирала місце свого перебування в храмі, Володимирська ікона Божої матері, писана на Афоні, Боголюбська ікона, здавна шанована в цій обителі.
Розповідають, що Тихвинська ікона Божої Матері, перша після відкриття монастиря з’явилася в храмі, сама вибирала собі в ньому місце. Спочатку її помістили на західній стіні, але, не дивлячись на досить надійне кріплення, ікона під час служби зірвалася. Після цього її помістили у панахидного столу – і знову вона зірвалася. Все це повторилося і коли її помістили за клирос. «Заспокоїлась» ікона лише на місці, де для неї був зроблений різьблений кіот у вигляді трону, а сама вона прикрашена срібною ризою.
Як дістатися
Від станції метро «Арсенальна» автобусом або маршрутками до зупинки «Кінотеатр “Зоряний”»., далі пішки 2 – 3 хвилини. Від станції метро «Печерська» автобусом або маршрутками до зупинки «Кінотеатр “Зоряний”».
Богослужіння відбуваються щодня о 15:00 напередодні свят і о 16:00 в несвяткові дні.
Адреса: Київ, вул. Московська, 42
Віртуальна прогулка до Свято-Введенського монастиря
Фото Свято-Введенського монастиря
