Водонапірна башта

Символом міста Вінниці є водонапірна вежа. Ця пам’ятка архітектури була зведена з оригінальної червоної цеглини за проектом вінницького архітектора Г. Артинова як основа міського водопостачання. Вежа розташована у пішохідній зоні міста серед зелених каштанів та старих будинків, у сквері імені Козицького.

Під час Другої світової війни вежу використовували як наглядовий пункт, звідки стежили за перебігом військових дій за межами міста, оскільки з майданчика вежі був чудовий огляд. У повоєнні роки Водонапірну вежу використовували як житлові приміщення для працівників місцевого водоканалу.

У 1985 р. Водонапірну вежу було передано Вінницькому обласному краєзнавчому музею, який було розміщено на площі скверу імені Козицького. До складу музею увійшли експозиції меморіалу революційної та бойової слави. 1993 р. у Водонапірній вежі було відкрито Музей пам’яті воїнів Вінницької області, які загинули в період військово-бойових дій (1979-1989 рр.) в Афганістані.

Свій сучасний образ вежа набула у 80-х роках ХІХ століття. На вежі досі височіє автентичний годинник – куранти, які і сьогодні з точністю відміряють час і кожну нову годину відзначають мелодійним дзвоном. У парку біля її підніжжя є кілька сучасних залізних скульптур.

Піднявшись на верхній майданчик вежі, можна побачити все місто як на долоні.

Фото Водонапірної башти